Сайт створено на платформі Nethouse. Хочете такий же?
Зареєструвати домен .RU/.РФ за 140 рублів

Статті

Переверни прапор - зміни майбутнє


Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається доволі примітивним.

Воно сумнівне вже тому, вважає, наприклад, творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій МИЦКАН, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття – вогонь (жовтий колір) і воду (синій).

Логічно припустити, що лише сполучення «жовтий – згори, синій – знизу» відображає вічну симетрію – божественну гармонію цих стихій.

Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світоладу, катастрофу, за якої вода гасить вогонь.

Окрім того золоте, жовте символізує Творця, Бога-батька і взагалі - Вищу Духовність. Синє ж - це усе земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння в надії, що вони нею не зловживатимуть.Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли було трипільці під час грандіозного переселення народу з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н. е., зокрема й до Індії, де вона збереглася до наших днів у первісному вигляді. Ця країна просто змережана таким барвосполученням. Але там ви ніде не побачите, щоби синє домінувало над жовтим.

Тепер трохи історії. Зображення сонця найпопулярніший символ у трипільців і аріїв. За символами-знаками трипільців, отже, стоять їхня духовність, їхні світогляд сонцепоклонницькі святощі, тотеми. Що ж пошановували і що задобрювали трипільці? Які сакральні об´єкти найчастіше зафіксовані у їхній орнаментиці? За даними багатьох дослідників, найчастішими символами носіїв Трипільської культури були Сонце і тур-бик. А на символи води, як показують дослідження Т.Ткачука і Я.Мельника, в окремих групах трипільських поселень припадає 33% від усіх відомих знаків, на символи дощу - 16%, на символи тварин - 14%, на символи дерева - 16% тощо. Серед трипільської зооморфної пластики, за підрахунками В.Балабіної, спостерігається така динаміка: тур-бик - 49,4%, олень - 2,4%, коза - 2,3%, птахи - 1,4% від усіх фігурок і ін.

З-поміж виставлених для огляду трохи більше як 350 трипільських пам´яток у Національному музеї історії України та Музеї Інституту археології НАН України, зображення Сонця та його колообігу є на 33, Місяця - на 11, води - на 25, дощу - на 29, дерева - на 15, тура-бика - на 33, оленя, змії, собаки, птахів - на 5-10 пам´ятках. Понад 700 замальовок трипільського посуду оприлюднив у таблицях до своєї праці "Гончарство племен Трипільської культури" С.Рижов. Там знову ж таки переважають зображення перерахованих знаків-символів: Сонця і його коло обігу - на 90, води й дощу - на 40, Місяця - на 40, Зірок - на 4, дерева - на 6, тура-бика - на 17, змії, хорта, птахів - на півдесятка посудинах.

Сваргою (Свастикою) зображується не тільки рух Всесвіту, а й сонячний рух у релігійній традиції аріїв. При цьому Сонце, що сходить, зображується прямою (правосторонньою) сваргою, а Сонце, що заходить – оберненою (лівосторонньою). Таку сваргу можна сьогодні побачити на олтарі Софії Київської.

Свастика або сварга – це ще знак небесного вогню і символ чоловічої здатності до запліднення. Svarga санскритською мовою означає небо, сонячне світло. Очевидно, тому давньоукраїнський бог неба і небесного вогню, батько Сонця, називається Сварог. Svastya означає щастя. Тому в арійців сварга була оберегом – знаком, що приносить щастя. Відображена в санскриті назва залишилась завдяки тим арійським племенам, що переселились в Індостан з Північного Причорномор’я і Приазов’я в ІІ тис. до н.е.

Симоліка жовто - блакитного, була поширена у Галицько - Волинському князівстві, де жовтий лев зображувався на синьому тлі. Під таким стягом галичани у складі польсько - литовського війська, боролись з тевтонцями при Грюнвальді 1410 р.



З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького найчастіше вироблялися із блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносилися хрест, зорі, зброя, постаті святих. При цьому власне Землі Війська Запорозького, як називалася держава українського козацтва у ХVII ст., а також гетьмани, зокрема Богдан Хмельницький, у середині XVIII ст. увійшли в історію формування символіки українства завдяки гармонійному поєднанню жовтого з блакитним кольором на прапорах, хоругвах і клейнодах.У XVIII ст. також жовта-блакитна барви домінували навіть у побуті. Як свідчили сучасники, одяг козаків цього часу мав національні кольори: гайдамаки Ґонти були вдягнуті в жовті жупани і сині шаровари підчас повстання 1768 р. («Українське народознавство». Г. Лозко. с. 228. «Зодіак-Еко». К., 1995.).


Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер здійснила Головна Руська рада, яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Започатковану ідею підхопили різні спортивно-просвітянські організації, зокрема відомі в усьому слов’янському світі так звані "Соколи". Для проведення першого крайового зльоту у Львові (1910) спеціально було виготовлено жовто-блакитний прапор.

Відтоді й починається широке використання прапора – спершу на західноукраїнських землях, а згодом і на Лівобережній Україні.

Особливого розмаху ці процеси набули під час святкування 100-літнього ювілею від дня народження Т.Г. Шевченка. Жовто-блакитні прапори супроводжували урочистості не лише в Україні (як Правобережній, так і Лівобережній), а й у Москві, Петербурзі, Оренбурзі, Омську, Відні, Празі, Варшаві, Кракові та інших містах.

У березні 1914 р. на століття Дня народження Т.Г.Шевченка, незважаючи на заборону російського уряду, київське студентство вийшло на демонстрацію під жовто-блакитними прапорами. 25 березня 1917 р. жовто-блакитні і малинові прапори майоріли також і на двадцятитисячній маніфестації в Петрограді. Не випадково в 1917 р. підняті жовто-блакитні прапори з окопів протилежних воюючих армій російської та німецько-австрійської імперій призвели до всесвітньо унікального феномену – братання українців на нейтральній смузі.

2 травня 1918 р., розігнавши ЦР, до влади прийшов уряд гетьмана П.Скоропадського. При ньому був змінений порядок смуг на державному прапорі: зверху стали розташовувати синю. У грудні 1918 р. Гетьманат П.Скоропадського змінила Директорія (1918-1920), за якої збереглись герб-тризуб і синьо-жовтий прапор.

22 січня 1919 р. в Києві був проголошений Акт соборності України, тобто об’єднання УНР і Західно-Української Народної Республіки. В проекті Конституції УНР, розробленої всеукраїнською національною радою в Кам’янці-Подільському у 1920 р., відзначалось, що державними кольорами Української Держави є синій і жовтий.

В Другу світову війну під жовто - блакитними виступали мельниківці, тоді як бандерівці навпаки.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою "Про прапор України" фактично надала синьо-жовтому біколору статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

Одного разу ще на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб в тільки виниклій самостійній Україні передусім змінили розміщення кольорів на головному державному символі - синьо-жовтому прапорі. Мовляв, якщо він і далі залишатиметься таким же, то під цим поєднанням кольорів країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, нарешті, крах. Адже синіше згори і жовте знизу, за словами художниці, утворюють гексаграму "Пі". А це, згідно з класичною китайською Книгою змін "И-цзин", - одне з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: "Будьте пильні і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що вона швидше не збудеться, чим збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без всяких підстав сваритеся з друзями".

Тоді як зворотне розміщення кольорів, коли жовте розташоване вгорі, а синіше - внизу, утворює абсолютно іншу гексаграму "Тай", яка означає: "Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток".

Проте Л. Кравчук, якого поети-нардепи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді відбувся жартами : що корисно, мовляв, для китайця, то для українського - смерть і навпаки. А шкода. Бо, як бачимо, китайська художниця, схоже, була права. Принаймні 20-річна історія нашої незалежності продемонструвала як в політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао. Словом, "перевернутість" нашого прапора, яка спотворює езотеричну суть символу, дуже швидко позначилася на Україні.

В нас час під час подій в Україні, просто необхідно перевернути прапор, щоб символ прапора, окрім вище наведених рис, символізував перехіжд до Нової України. За це виступають низка громадських організацій, зокрема 19 грудня 2013 року зі сцени Майдану Ігор Дідковський оголосив про жовто-блакитний прапор, як символ Національних Зборів України.



Джерело

Коментарі

Додати коментар

VJ

Яка феєрична дурня, пересипана брехнею.

Коментувати
Создать сайт
бесплатно на Nethouse